Про це повідомляє кореспондент Укрінформу в Брюсселі.
Європейський парламент визнав, що Росія веде жорстоку, нічим не спровоковану та невиправдану повномасштабну війну проти України з 24 лютого 2022 року, і що напад Росії на Україну розпочався у 2014 році з незаконної окупації та анексії Кримського півострова та подальшої окупації частин Донецької та Луганської областей.
Зазначається, що російська агресія проти України серйозно підірвала європейську та глобальну безпеку та є частиною ширшого імперіалістичного та експансіоністського порядку денного.
«Росія послідовно демонструє повне ігнорування миру та будь-яких угод про припинення вогню та продовжує бити по українських цивільних та інфраструктурі», – йдеться в резолюції.
Депутати Європарламенту також заявляють, що Росія продовжує невпинно вчиняти жахливі воєнні злочини проти мирних жителів. З лютого 2022 року тисячі українських дітей були примусово депортовані або затримані російською владою, нагадується в резолюції.
«Поразка України буде стратегічною поразкою для Європи, Сполучених Штатів та всього альянсу НАТО. Такий результат, імовірно, матиме далекосяжні наслідки по всьому світу, зокрема в Індо-Тихоокеанському регіоні», – йдеться в резолюції.
Наголошується, що Україні потрібно забезпечувати необхідну військову допомогу, поки це буде потрібно, щоб припинити незаконну війну агресії Росії та відновити суверенітет і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів. «Україна захищає не лише себе, а й безпеку Європи в цілому; тоді як співпраця між ЄС і НАТО була основоположною в координації поставок зброї Україні», – зазначають депутати Європарламенту.
Європейський парламент віддає шану «тисячам тих, хто пожертвував своїм життям за вільну та демократичну Україну» та наголошує, що стійкість України «залишається вічним свідченням сили демократії перед загрозою тиранії».
Депутати Європарламенту підтвердили свою непохитну солідарність із народом України та підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, підтвердивши повну підтримку справедливого та міцного миру в Україні, заснованого на умовах, визначених Україною та прийнятних для її народу. Вони також рішуче підкреслили невід'ємне право України на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН.
Європейський парламент підкреслює, що війна Росії є безпрецедентним нападом на європейську архітектуру безпеки, яка існує з часів Другої світової війни.
Депутати Європарламенту підтверджують свою тверду переконаність у тому, що агресія Росії має зазнати невдачі, а Україна має перемогти.
Резолюція вимагає від Росії та її маріонеткових сил негайно, повністю та беззастережно припинити всі удари по житлових районах та цивільній інфраструктурі, припинити всі військові дії в Україні та вивести всі військові сили, маріонеткові сили та військову техніку з усієї міжнародно визнаної території України.
Депутати Європарламенту підтвердили політику невизнання українських територій, тимчасово окупованих Росією, включаючи, але не обмежуючись Кримом.
Європейський парламент закликає ЄС та його держави-члени взяти на себе більше відповідальності за безпеку на європейському континенті та надавати непохитну підтримку Україні, активно виступаючи за міцний мир, і наголошує, що будь-яка угода, спрямована на припинення агресивної війни Росії проти України, виходить далеко за межі Росії та України, маючи глибокі наслідки для європейського порядку безпеки в цілому.
У цьому контексті депутати Європарламенту наполягають на тому, що нічого щодо України не повинно вирішуватися без України, і нічого щодо Європи – без Європи.
Депутати Європарламенту вітають пропозицію щодо створення багатонаціональних «сил підтримки» для України та закликають усі держави-члени ЄС ретельно обміркувати, як вони можуть найкраще підтримати такі сили, а також вітають угоду про завершення політично та юридично зобов'язань щодо відновлення миру та безпеки у разі майбутнього збройного нападу Росії після припинення вогню, а також чітку основу для підтримки України, включаючи підтримку її довгострокового військового потенціалу та поглиблене оборонне співробітництво.
Водночас депутати Європарламенту висловлюють жаль щодо того, що ці гарантії безпеки будуть реалізовані лише після узгодження припинення вогню.
У резолюції підкреслюється, що будь-яка мирна угода не повинна обмежувати здатність України захищатися, будь-яка така угода повинна пропонувати Україні надійні гарантії безпеки, уникаючи повторення Будапештського меморандуму 1994 року, та підтверджується, що Україна має свободу обирати свої союзи у сфері безпеки та політики без будь-якого російського вето.
«Будь-яка угода з Росією повинна містити зобов'язання Росії негайно припинити гібридну війну проти ЄС та його партнерів, включаючи Україну», – йдеться в резолюції.
ЄС та його держави-члени закликають використовувати всі доступні інструменти, включаючи Інструментарій кібердипломатії, для стримування, запобігання та реагування на зловмисну кіберактивність з боку Росії, а також вивчити обмежувальні заходи, пов'язані з кібератаками, проти державних хакерських груп та окремих осіб.
Європейський парламент наполягає на тому, що жодні санкції не будуть скасовані до укладення та впровадження мирної угоди, і закликає ЄС запровадити подальші суттєві санкції у випадку, якщо Росія відмовиться приєднатися до справжніх мирних переговорів. Він вітає поточні обговорення ЄС-G7 щодо вивчення заборони морських послуг на весь експорт російської нафти та закликає ЄС та його держави-члени співпрацювати над забороною торговельної та комерційної діяльності з Росією та Білоруссю, з особливим акцентом на будь-які потенційні товари подвійного використання.
Депутати закликають застосувати аналогічну політику санкцій до всіх держав, що сприяють цьому, включаючи Білорусь, Іран та Північну Корею, а також запровадити санкції проти китайських компаній, що постачають товари подвійного використання та військові товари, необхідні для виробництва безпілотників та ракет. Ще один заклик стосується цілеспрямованих санкцій проти російського тіньового флоту та систематичної боротьби з обходом санкцій.
Депутати Європарламенту закликають до швидкого виконання рішення Європейської Ради від грудня 2025 року про надання Україні пакету фінансової допомоги у розмірі 90 мільярдів євро у формі кредитів, підтриманих ЄС, та наголошують на необхідності належного реагування на потреби України, що змінюються.
Вони шкодують про те, що Європейська Рада не змогла досягти згоди щодо більш амбітної структури фінансування на основі заморожених російських активів, але вітають заклики Європейської Ради до Європарламенту продовжувати роботу над технічними та правовими аспектами інструментів, що встановлюють репараційний кредит на основі залишків готівки, пов'язаних із замороженими активами Росії.
Європейський парламент закликає ЄС, у координації з НАТО, підтримати зміцнення обороноздатності України шляхом розвитку посиленого промислового партнерства, що дозволить передачу технологій та ноу-хау, а також сприяти інтеграції української оборонно-технологічної та промислової бази в Європейську оборонно-технологічну та промислову базу (EDTIB), одночасно підтримуючи діяльність EDTIB в Україні.
Депутати Європарламенту закликають держави-члени та їхні оборонні промислові підприємства здійснювати додаткові інвестиції та розвивати партнерські відносини з Україною для спільної розробки оборонної продукції в ЄС, високо оцінюють данську модель підтримки України та закликають до більших стимулів для тіснішої співпраці та інтеграції між EDTIB та оборонно-промисловою базою України.
Вони закликають ті держави-члени, які можуть надати таку зброю, поставити Україні системи протиповітряної оборони, щоб вона могла захистити більше своєї критично важливої інфраструктури, а також постачати Україні далекобійні ракетні системи, щоб вона могла відновити свої виробничі майданчики зброї, пускові майданчики ракет, військові аеропорти та стратегічну інфраструктуру.
Депутати Європарламенту також закликають до включення України до військових коридорів мобільності ЄС; повторюють важливість забезпечення швидкого переміщення техніки та військ із заходу на схід та вивчення уроків з досвіду українських збройних сил.
Поступова відмова від імпорту російського природного газу та підготовка до поступової відмови від імпорту російської нафти, вважають євродепутати, є вирішальним кроком до припинення залежності ЄС від російського викопного палива та створення подальшого навантаження на російську економіку. Вони також шкодують з приводу того, що сім держав-членів ЄС імпортували більше російської енергії у 2025 році, ніж у 2024 році, та наголошують, що трубопроводи «Північний потік 1» та «Північний потік 2» ніколи не повинні бути відновлені, та закликають до їх остаточного виведення з експлуатації з міркувань стратегічної безпеки.
Депутати Європарламенту наголошують, що насильницьке переміщення, асиміляція та індоктринація українських дітей Російською Федерацією має системний характер і «є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права».
Вони закликають «до негайного та безумовного припинення такої практики та до безпечного й безперешкодного повернення всіх українських дітей до України або до безпечної третьої держави».
Наголошується, що невпинні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України не лише порушують міжнародне право, але й є навмисною стратегією підриву стійкості цивільного населення, занурення постраждалих районів у безладдя та використання енергії як інструменту примусу.
Депутати Європарламенту наголошують на критичній важливості продовження та збільшення гуманітарної допомоги ЄС Україні у відповідь на гостру гуманітарну ситуацію, спричинену систематичними нападами Росії на українські міста та критично важливу інфраструктуру.
Європейський парламент закликає Європейську комісію активно підтримувати механізми міжнародного правосуддя та забезпечити притягнення до відповідальності осіб, винних у воєнних злочинах та злочинах агресії, а також закликає ЄС та його держави-члени підтримати створення спеціального трибуналу для переслідування злочину агресії Росії проти України.
Як повідомляв Укрінформ, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і президент Євроради Антоніу Кошта прибули до Києва вшанувати четверту річницю повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Фото: pixabay.com
