“В Україні із занепокоєнням сприйняли ініціативу певних політичних сил щодо внесення змін до чинних законодавчих актів Польщі, з метою запровадження на законодавчому рівні засудження УПА та ОУН(б). При цьому ініціатори цих нововведень в односторонньому порядку визначають українців винними за усі події, пов’язані з Волинською трагедією”, - ідеться у заяві.

У цьому контексті представники історичної спільноти України наголошують на необхідності уникнення політизації питань історичної спадщини, зокрема тих трагічних спільних сторінок історії, які призвели до масових жертв з обох сторін.

Історики докладають зусиль до створення об’єктивного дослідження усіх обставин не лише вчинення злочинів щодо українського та польського населення на території Волині та Галичини, але й причин, які призвели до такого жорсткого протистояння.

“На сьогодні також немає остаточних досліджень і висновків щодо впливу спецпідрозділів окупаційних режимів СРСР та нацистської Німеччини на події, які призвели до цього українсько-польського протистояння”, - наголосили історики.

Тому, зауважили в УІНП, досить сумнівними є спроби прирівняти антиімперську, національно-визвольну за своєю суттю, діяльність УПА та ОУН(б) до геноцидальних практик, неоімперських тоталітарних режимів нацистів і комуністів, проти яких насамперед і боролися українські повстанці.

Саме тому українська сторона запропонувала польським колегам відновити формат фахових дискусій в рамках Форуму істориків України та Польщі , діяльність якого могла б сприяти неупередженому встановленню об’єктивної картини подій минулого.

В умовах триваючої збройної агресії Росії проти України та усієї цивілізованої міжнародної спільноти історики вважають неприпустимими дії, які послаблюватимуть Україну, а відтак і Польщу, що і є стратегічною метою російського агресора, який протягом декількох століть робить усе можливе для знищення як українців, так і поляків.

Українські історики подякували Польщі за надану Україні допомогу у протистоянні російській агресії.

Спроби вбити клин між Україною та Польщею значно активізувалися з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року. Робиться наголос на засудженні діяльності УПА й забороні її символіки, яка на сьогодні асоціюється з героїзмом українських військових, які ціною власного життя захищають від російської навали і Україну, і Європу в цілому.

Прийняття згаданого вище проєкту польською стороною очевидно викличе негативну реакцію в Україні. Відповідно до існуючої практики українська сторона також буде змушена вживати дзеркальних заходів та приймати на законодавчому рівні відповідні акти щодо оцінки дій окремих підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських, які, як відомо, вчиняли злочинні дії проти мирного українського населення в період Другої світової війни і в перші повоєнні роки, зазначили в УІНП.

Українські історики закликали польських колег - істориків, політиків, громадських діячів виявити максимальну виваженість в оцінці надзвичайно трагічних подій спільної історії.

"Така спільна історія потребує спільного розгляду та спільних рішень. Ми готові до об’єктивного, фахового та неупередженого діалогу", - акцентували українські науковці.

На їхнє переконання, найбільш оптимальним шляхом вирішення питань спільної трагічної історії мало б бути продовження пошуково-ексгумаційних робіт на територіях обох країн з метою гідного вшанування пам’яті жертв тих подій – як українців, так і поляків.

Одночасно з цим спільна робота українсько-польського Форуму істориків відповідала б спільним інтересам України і Польщі щодо встановлення винних у всіх злочинах, скоєних проти мирного українського та польського населення на територіях Волині та Галичини.

"Впевнені, що разом з нашими польськими колегами маємо проявити мудрість і відповідальність та знаходити порозуміння щодо найскладніших сторінок нашого минулого заради спільного європейського майбутнього та спільними зусиллями подолати нашого одвічного російського ворога", - акцентували українські історики.

Заяву підписали понад 40 істориків і науковців, викладачів українськи університетів та працівників музеїв.

Як повідомляв Укрінформ, у серпні Навроцький ініціював заборону в Польщі «бандерівських символів» .

В Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію геноцидом польського народу, українські історики це заперечують. Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі вважають, що внаслідок етнічних чисток загинуло понад 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та до 20 тис. українців.

У вересні Навроцький подав до Сейму законопроєкт про кримінальну відповідальність за "пропаганду ідеології бандеризму" та заперечення Волинської трагедії.

Фото: Marek Borawski/KPRP