За словами Присяжнюк, вона не поділяє точки зору, що на недавніх парламентських виборах відбувся «тріумф Молдови над Росією», тому що в країні все ще певні компромісні підходи до впливу Кремля, зокрема толерантність до наративів про «хороших росіян». Окрім того, викликає певну тривогу відсутність у політичному полі Молдови інших проєвропейських партій, окрім провладної «Дія і солідарність», оскільки це вже другий термін її очільниці президентки Маї Санду, що може призвести до нової хвилі реваншистських настроїв.

«Ще гірше те, що позитивний порядок денний між Україною та Молдовою залишається дуже слабким. Хоча ми маємо спільні ризики, їхнє усвідомлення різниться. Це створює проблеми, адже суспільства керуються різними системами цінностей», - сказала Присяжнюк.

У цьому контексті вона відзначила, що з 2022 року, тобто після початку повномасштабного вторгнення Росії, значно пришвидшилися відносини між Україною та Румунією: вони стали енергійними, динамічними й наповненими змістом. На думку експертки, для Молдови, яка має лише двох сусідів - Україну та Румунію, конструктивний порядок денний можливий лише в рамках цієї регіональної співпраці.

Водночас вона зауважила, що поява партій, які сповідують молдовські радянські кліше, є тривожною.

«Зокрема, наративи про “молдовську мову” - це спадок радянської інженерії. Україна відмовилася від використання цього радянського кліше минулого року, і цей крок був дуже важливим для Румунії та для відновлення історичної справедливості. Адже саме такі колізії стають “вікном Овертона” для російської гібридної війни», - зазначила Присяжнюк.

Вона закликала «максимально уважно» ставитися до цих процесів. Окрім того, на її думку, заклики до “конституційного нейтралітету” можуть виглядати формально нормальними, але з моральної точки зору вони неприйнятні, коли в сусідній країні триває геноцид.

«Більше того, саме з цих політичних середовищ лунають реваншистські заяви про український Буджак та інші прояви історичного сепаратизму. Це вкрай болісна тема для наших стратегічних партнерів і водночас важлива площина побудови здорових відносин у трикутнику Україна–Молдова–Румунія», - резюмувала політична аналітикиня фонду «Демократичні ініціативи».

Як повідомляв Укрінформ, у неділю в Молдові відбулися чергові парламентські вибори, на яких обирали 101 депутата, що керуватимуть країною протягом наступних чотирьох років. Голосуванню передували зафіксовані владою країни масові спроби РФ вплинути на результат виборів і домогтися перемоги проросійських сил.

Після обробки 100% бюлетенів на парламентських виборах Молдови стало відомо, що перемогла правляча проєвропейська партія «Дія і солідарність» (PAS).

Загалом «Дія і солідарність» (PAS) отримала 50,2% голосів. На другому місці - проросійський «Патріотичний блок» (24,17% голосів), на третьому - блок «Альтернатива» (7,96%). Також до парламенту проходять євроскептична «Наша партія» (6,20%) та проєвропейська партія «Демократія вдома» (5,62%).

Очільники євроінституцій та європейські лідери привітали прагнення молдовського народу до європейського майбутнього.

Фото: Unsplash