Про це заявив директор Спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський на XVII міжнародній конференції «Ведення агробізнесу в Україні», передає Укрінформ.
«Це рішення відкриває можливість довгострокового планування. Підприємства, орієнтовані на експорт, уже інвестували близько 17 млн євро в модернізацію, і тепер розуміють, що ці інвестиції матимуть перспективу», — підкреслив Рибчинський.
Він нагадав, до 2022 року борошно експортувалося в межах спільної квоти з пшеницею, що робило поставки практично неможливими. Лише після відкриття торговельних преференцій у 2022 році українське борошно почало активно виходити на ринок ЄС, і вже у 2023 році експорт досяг 73 тис. тонн.
«Ці обсяги стали аргументом у перемовинах: якщо 73 тисячі тонн успішно поставлено до ЄС, питання про невідповідність українського борошна європейським вимогам якості відпадає», — наголосив очільник Спілки.
Рибчинський зазначив, що українське борошно сьогодні присутнє на ринках Німеччини, Чехії, Іспанії та Італії, а окрема квота на експорт є прямим результатом спільної аналітичної та переговорної роботи бізнесу в особі профільних організацій та держави. Протягом 11 місяців 2025 року експорт борошна до ЄС склав близько 26 тис. т, тому очікується, що українські виробники борошна будуть повністю вибирати квоту.
Як повідомляв Укрінформ, Україна і Європейський Союз 15 жовтня досягли фінальної згоди щодо оновлення торговельної частини Угоди про асоціацію , що розширює можливості доступу до ринку ЄС для українських агровиробників.
За цією угодою українські агрохарчові товари отримали збільшені обсяги безмитних квот на ключові товари - мед, цукор, сухе знежирене молоко, яйця, м'ясо птиці. Зросли також квоти на перероблену продукцію - висівки та їх залишки, ячмінну крупу та шрот.
Крім того, з’являються нові категорії квот для виокремленої продукції. Зокрема, відокремлено з існуючих квот борошно з пшениці, ячменю та кукурудзи, експорт якого раніше враховувався у загальних квотах на пшеницю, кукурудзу та ячмінь.
Перше фото: freepik
