Завдання Центру окреслив у коментарі Укрінформу окреслив його керівник Патрік Келлер.
Він нагадав, що вже понад 70 років DGAP здійснює науково обґрунтоване політичне консультування, в першу чергу для керівництва країни.
«Але з різних причин у протягом кількох років була прогалина, коли ми цю важливу тему не покривали. І це було саме тоді, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Це було значним недоліком для суспільства загалом, адже бракувало важливого голосу. Тому зараз на часі, щоб ми це відновили», - зазначив керівник структури.
Келлер наголосив на важливості такого Центру саме зараз, коли Європа перебуває під великим тиском: «У нас дуже мало часу, щоб стати такими сильними, якими ми маємо бути — щоб уміти оборонятися від Росії, стримувати Росію та вистояти в новій світовій ситуації, де не лише Росія, а й багато інших чинників мали б викликати в нас занепокоєння».
Експерт констатував, що трансатлантичні зобов’язання вже не ті, що були 30 років тому. У Китаю в міжнародній політиці — роль системного конкурента, який тисне на Європу, на Захід та його цінності й інтереси. Тому німці та європейці загалом мають стати сильнішими, більш автономними. І новий Центр може зробити дуже суттєвий внесок, пропонуючи ідеї, як цього досягти – і зробити це швидко.
На переконання Келлера, виклики усвідомлюють не лише експерти, а й німецьке суспільство. Велика його частина розуміє, що «вітер у міжнародній політиці став різкішим, і потрібно інакше готуватися».
За його словами, в німецькому суспільстві є «глибоке розуміння, що Україна веде боротьбу, яка є не лише боротьбою України, а й усієї Європи ». Водночас, визнав експерт, існують — особливо на лівому та правому флангах — голоси, які кажуть: це не наша війна; нехай Путін розбирається з цим сам; чому допомога має нам чогось коштувати? В цій ситуації можна і потрібно дуже чітко показати, що це хибне припущення, - підкреслив співрозмовник Укрінформу.
«Росія Путіна спрямована не проти якоїсь конкретної країни, а проти ліберального устрою західної моделі та, відповідно, проти європейської ідеї. Тому важливо, щоб ми підтримували Україну і сприймали її боротьбу як нашу спільну», - заявив Келлер.
Він визнав, що відповідь Заходу на російські спроби дестабілізації поки що недостатньо сильна, потрібно значно швидше й серйозніше працювати над обороноздатністю. Це стосується не лише оснащення Бундесверу, а й того, як суспільство готується до небезпек – і можливих, і вже наявних.
Додамо, що захід з нагоди створення Центр безпеки та оборони відбувся 17 листопада в DGAP за участі депутатки Європарламенту Марі-Агнес Штрак-Циммерманн, президента Федерального управління цивільного захисту та ліквідації наслідків стихійних лих Ральфа Тіслера та старшого наукового співробітника Центру Андраша Раца. До учасників по відеозв’язку звернувся міністр оборони ФРН Борис Пісторіус.
Як повідомляв Укрінформ , 5 листопада під головуванням канцлера Фрідріха Мерца відбулось установче засідання Ради національної безпеки Німеччини. В центрі уваги було обговорення міжвідомчого плану дій щодо захисту від гібридних загроз. План дій включає заходи у сферах контррозвідки та захисту критичної інфраструктури.
Фото: Ольга Танасійчук / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
