«Схема, подібна до бартеру, працює таким чином: іранська нафта поставляється в Китай, до найбільшого клієнта Тегерана, а китайські компанії, що підтримуються урядом КНР, будують інфраструктуру в Ірані», - пише видання.

За його даними, у схемі бере участь велика китайська страхова компанія Sinosure, корпорація експортно-кредитного страхування, яка є елементом глобальної ініціативи Пекіна «Один пояс, один шлях», та фінансова організація Chuxin, відомості про діяльність якої суворо засекречені.

Операції проводяться в обхід міжнародної банківської системи, а більша частина розрахунків здійснюється за бартерною схемою, коли іранська сторона не отримує коштів від продажу нафти, а відповідними сумами уряд Китаю фінансує будівництво інфраструктурних об’єктів на території Ірану.

Лише минулого року за такою схемою близько $8,4 мільярда китайських платежів за іранську нафту було спрямовано на великі інфраструктурні проєкти, які Китай будує в Ірані.

Видання зазначає, що між Пекіном і Тегераном є таємна домовленість, згідно з якою Китай зобов’язався від початку століття вкласти у будівництво інфраструктури в Ірані близько $25 мільярдів. Проте, скільки насправді коштів спрямовано на такі проєкти, наразі невідомо, хоча з 2021 року обсяг інфраструктурних робіт Китаю в Ірані істотно збільшився.

Крім направлення платежів за нафту на будівництво інфраструктури, Іран також використовує нафтові прибутки для купівлі китайських товарів та забезпечення ними споживчого попиту в країні.

Китай залишається найбільшим покупцем енергоносіїв з Ірану й у першому півріччі цього року щоденно імпортував майже 1,4 млн барелів, хоча з 2022 року не повідомляв про жодні закупівлі іранської нафти у своїй офіційній митній статистиці. За даними компанії Kpler, яка займається аналізом сировинних товарів, близько 90% експорту нафти з Ірану нині направляється до Китаю, що забезпечує порятунок деградованій через санкції іранській економіці.

Як повідомляв Укрінформ, 2 жовтня Державний департамент США оголосив про запровадження додаткових санкцій проти Ірану за «суттєве невиконання» своїх зобов'язань щодо припинення будь-яких дій, спрямованих на розробку ядерних програм.

Фото: Ricardo on Unsplash