Як передає Укрінформ, про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України .
За інформацією розвідки, найпоширенішою підставою для відкриття справ за публікації чи навіть звичайні репости є звинувачення в так званому “екстремізмі” (ст. 282 Кримінального кодексу РФ). Під цю статтю потрапляють не лише заклики до ненависті за національною чи релігійною ознакою, а й різкі висловлювання на адресу “соціальних груп”. На практиці ж до них відносять чиновників, силовиків та депутатів – тож критичний пост може закінчитися реальним вироком.
Ще однією поширеною підставою для переслідування є ст. 319 Кримінального кодексу РФ – публічна образа представника влади. Для справи достатньо, аби з контексту було зрозуміло, про якого саме посадовця йдеться.
Користувачів також карають за “образу почуттів віруючих” (ст. 148 КК РФ). Під цю норму потрапляють сатиричні меми, жарти, карикатури чи критичні висловлювання щодо релігійних символів. Ініціаторами справ можуть бути не лише державні органи, а й приватні особи, які заявлять, що їхні “почуття образили”.
Також передбачене покарання за “реабілітацію нацизму” (ст. 354.1), наклеп (ст. 128.1), порушення недоторканності приватного життя (ст. 137) та неправомірний доступ до комп’ютерної інформації (ст. 272).
Фактично ці норми демонструють прагнення російської влади встановити повний контроль над інтернетом і максимально обмежити свободу слова.
“Соцмережі перетворюються на простір тотального нагляду, де будь-який критичний допис може стати підставою для кримінальної справи, адже адміністрації російських соцмереж передають дані користувачів слідчим на першу вимогу”, - зауважили у СЗР.
Як повідомляв Укрінформ, Держдума РФ ухвалила поправки до Кримінального кодексу, які значно спрощують переслідування так званих “іноземних агентів".
Фото: unsplash.com
