Як повідомив у Фейсбуці Томіленко, про це він заявив на Форумі свободи медіа Великої Британії у Лондоні, передає Укрінформ.
Форум збирає журналістів, правозахисників, парламентарів та міжнародних експертів для розмови про свободу преси, безпеку медіа та протидію дезінформації. Томіленка запросили як спікера на сесію про незалежні медіа в умовах збройних конфліктів/війни.
«Я говорив про те, що знаю зсередини: про фронтові газети, про колег у полоні, про Центри солідарності, про цю зиму в Києві. Привіз із собою примірник газети «Зоря» з Харківщини — і тримав її в руках під час виступу», - зазначив Томіленко.
У своїй промові він наголосив, що коли говорять «регіони, охоплені конфліктом» — для України це не конфлікт. Це повномасштабна війна.
Він нагадав, що з січня Росія посилила удари по енергетичній інфраструктурі.
«У моїй квартирі опалення зникало тричі в розпал морозів. Офіс Національної спілки журналістів України в центрі Києва тиждень стояв без тепла і без води. Електрика подається за графіком. І добре, якщо цей графік дотримується. Часто ми не маємо світла від 15 до 17 годин на добу. Тут, у Лондоні, у моєму номері яскраво світить світло. Працює опалення. І я розумію, наскільки крихкими є ці речі. Ось реальність, з якої я приїхав на цей Форум», - поділився Томіленко.
Удари по інфраструктурі безпосередньо впливають на роботу медіа. Без електрики редакції не можуть функціонувати, обладнання не заряджається, матеріали не передаються.
Він підкреслив, що незалежні медіа на війні — це інфраструктура, а не теорія.
«У воєнний час незалежна журналістика — це не лише про демократичні цінності. Вона стає частиною національної стійкості. Якщо перевірена інформація зникає — її місце займає пропаганда», - підкреслив Томіленко.
У Національній спілці журналістів України розробили підтримку місцевих і фронтових медіа своїм пріоритетом. З 2022 року НСЖУ допомогла відновити і підтримати понад 40 газет у прифронтових і деокупованих регіонах. Одна з них - газета «Зоря» з Харківщини.
«Її редактор Василь Мірошник особисто розвозить примірники до сіл під загрозою російських дронів. Нещодавно ми забезпечили його детектором дронів — щоб він міг залишатися в безпеці під час доставки газети. Для багатьох громад фронтові газети — єдине надійне джерело перевіреної інформації. Коли міста занурюються в темряву, ці газети стають стабільною точкою правди», - розповів Томіленко.
За його словами, в Україні журналісти продовжують працювати як цивільні в надзвичайно небезпечних умовах. Водночас багато з них мобілізовані і зараз боронять країну зі зброєю в руках. Є серйозні втрати в медійній спільноті.
«З лютого 2022 року 144 медіапрацівники загинули. 21 — безпосередньо під час виконання журналістських обов’язків. Лише у 2025 році троє медіапрацівників загинули — усі внаслідок ударів російських дронів. Українські журналісти також документують воєнні злочини та порушення прав людини — часто з великим особистим ризиком для себе», - наголосив Томіленко.
Сьогодні 28 українських журналістів перебувають у російському полоні.
«Одна з них — Ірина Левченко. Її затримали у травні 2023 року. Майже два роки — жодного зв’язку. Нещодавно ми отримали від неї короткого листа. Лише кілька рядків. Але доказ того, що вона жива. Журналісти не повинні зникати з поля дипломатичної уваги. Їхні імена мають систематично звучати на міжнародних форумах і в механізмах моніторингу. Захист журналістів у воєнний час — це не лише про свободу медіа. Це про людську гідність і підзвітність», - підкреслив Томіленко.
Він додав, що Росія поєднує військову агресію із системною дезінформацією.
Томіленко запропонував політикам три практичні кроки.
Перший: забезпечити систематичне включення журналістів у полоні до дипломатичних переговорів і міжнародних механізмів моніторингу. Другий: підтримати створення і сталість безпечних операційних просторів для журналістів, які працюють у зонах конфліктів — місць, де вони можуть отримати захист, безпечні умови для роботи та екстрену допомогу. Третій: створіть оперативні та гнучкі механізми фінансування для місцевих і фронтових медіа, що працюють в умовах надзвичайного ризику.
«Незалежна журналістика на війні потребує інфраструктури, а не лише мужності. Підтримувати її — це не просто солідарність. Це інвестиція в демократичну стійкість і безпеку. Журналісти в Україні не просять про співчуття. Вони просять про інструменти і безпечні умови для продовження своєї роботи. Якщо незалежна журналістика переживе війну — правда виживе. А коли правда виживає — демократія має шанс вистояти», - підсумував Томіленко.
Як повідомляв Укрінформ, Томіленко у колонці для британського аналітичного центру Foreign Policy Centre (Лондон) заявив, що підтримка української журналістики - це інвестиція в європейську безпеку та інформаційну стійкість.
