Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора заочно повідомили про підозру командувачу дальньої авіації Військово-повітряних сил РФ генерал-майору Сергію Кувалдіну, який командував ракетним ударом по Національній дитячій спеціалізованій лікарні "Охматдит" у Києві влітку 2024 року.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє СБУ .

Військова контррозвідка та слідчі СБУ задокументували нові воєнні злочини Кувалдіна.

За матеріалами справи, 8 липня 2024 року він віддав бойовий наказ на здійснення ракетного удару по Охматдиту.

Як встановило розслідування, росіяни атакували медзаклад стратегічною крилатою ракетою Х-101 класу "повітря-земля". Її запуск був здійснений з російського бомбардувальника-ракетоносія Ту-95МС.

Унаслідок удару двоє цивільних загинули, ще десятки людей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Значних пошкоджень зазнали будівля та приміщення дитячої лікарні з високотехнологічним обладнанням.

Читайте також: Розробники російських ракет несуть персональну відповідальність за вбивство українців - розвідка

На момент атаки Кувалдін обіймав посаду першого заступника командувача - начальника штабу дальньої авіації ВПС РФ.

Невдовзі після ракетного удару по Охматдиту він отримав підвищення" і був призначений командувачем дальньої авіації збройних угруповань РФ.

На підставі зібраних доказів слідчі СБУ заочно повідомили Кувалдіну про підозру за ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини, які спричинили загибель людей).

Оскільки зловмисник перебуває у Росії, тривають комплексні заходи, щоб притягнути його до відповідальності.

Раніше СБУ заочно повідомила про підозру Кувалдіну, який командував ракетною атакою по інфраструктурі об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Львові вночі 4 вересня 2024 року.

Як додав у Телеграмі генпрокурор Руслан Кравченко, через атаку по Охматдиту загинули молода лікарка та дідусь пацієнтки. Поранення і травми різного ступеня тяжкості отримали щонайменше 34 людини, серед яких 9 дітей.

На момент вибуху в лікарні перебували понад 600 дітей.

"Це не єдиний кривавий слід у послужному списку російського генерала. Раніше йому вже було повідомлено про підозру за організацію ракетного обстрілу Львова 4 вересня 2024 року. Тоді атака забрала життя 8 людей, серед яких − члени родини Базилевич (Ярина, Дарина, Емілія та Євгенія)", − зауважив генпрокурор.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні заочно повідомили про підозру у вчиненні воєнних злочинів командиру 136-ї окремої мотострілецької бригади Південного військового округу РФ полковнику Руслану Назаренку та вісьмом його підлеглим.