Як передає Укрінформ, про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України .
«Міжнародні антиросійські санкції та небажання провідних компаній світу співпрацювати з росіянами у сфері мирного освоєння космосу викинули Росію зі світових перегонів із колонізації Місяця. Сьогодні за першість змагаються США та Китай. Американці планують висадити астронавтів на планету не раніше середини 2027 року, китайці говорять про власну місію тайконавтів до 2030 року», - ідеться у повідомленні.
Величезні витрати бюджету РФ на війну проти України та нестача технологій і обладнання перетворили російську космічну галузь із фаворита в тягар для державного бюджету країни.
Через санкції від росіян відвернулися навіть міжнародні комерційні замовники (комерційні пуски), які забезпечували до 25% фінансових надходжень.
На практиці Росія сьогодні може співпрацювати лише з країнами Азії та Африки, але й там китайські конкуренти успішно забирають останнє.
Бюджет «Роскосмосу» на минулий рік становив приблизно 4,15 млрд дол., NASA (США) – 25,4 млрд дол., плюс 34 млрд на військову космонавтику і 6,6 млрд – для космічних метеорологічних програм, бюджет CNSA (Китай) – до 20 млрд дол.
Як зазначили в СЗРУ, із початком повномасштабної війни проти України РФ позбавила себе можливості брати участь у багатьох міжнародних космічних програмах.
Зупинена співпраця з Європейським космічним агентством із пошуку життя на Марсі ExoMars; Німеччина залишила спільний із РФ проєкт «Спектр-РГ» зі сканування неба.
Також «Роскосмос» «відмовився» від запусків ракет із космодрому у Французькій Гвінеї.
Санкції унеможливили участь NASA в спільному з Росією проєкті «Венера-Д» – автоматичної міжпланетної станції для вивчення Венери, запуск якої планувався на 2029 рік.
Найкраще підсумував сьогоднішній стан справ у російській космічній галузі директор російської ракетно-космічної корпорації «Енергія» Ігор Мальцєв: «Потрібно перестати брехати самим собі та іншим, що у нас все добре».
Як повідомляв Укрінформ, російська космічна галузь залишається вразливою до санкцій і критично залежною від іноземних даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), з реальним ризиком витіснення російських операторів дешевшими китайськими продуктами.
Фото: СЗР України










