Артем народився 25 червня 2000 року у селі Цвіклівці на Хмельниччині.
У 2019 році під час строкової служби вирішив стати професійним військовим і вступив на факультет бойового застосування військ за спеціальністю "Управління діями танкових підрозділів" Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Коли почалось широкомасштабне вторгнення росіян, у складі зведеної танкової роти як навідник-оператор Т-64БВ прийняв перший бій під Києвом - у селі Лук’янівка на кордоні з Чернігівською областю.
Як пригадував після бою Артем, "було страшно, особливо, коли бачиш, як на тебе дивиться гармата російського танка, але ми знали, що позаду наші люди, позаду Київ".
Фото з сімейного архіву
У тому бою він знищив російський танк і БМП, пошкодив ще один танк. Три російські танки - Т-72БЗ, БМП-2 та МТЛБ - були захоплені нашими танкістами як трофеї.
За той бій Указом Президента України №190 від 30 березня 2022 року Артем Латюк був нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
У 2023 році після закінчення навчання отримав звання "лейтенант" і став командиром танкового взводу у 118-й механізованій бригаді.
Потім були важкі бої на Запорізькому напрямку.
Артем загинув 26 липня 2023 року під час виконання бойового завдання неподалік села Роботине Токмацького району Запорізької області.
Указом Президента України №826 від 20 грудня 2023 року лейтенант Артем Латюк був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
Честь Герою!
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
