Міжнародна ініціатива Everynamecounts, започаткована архівом Arolsen Archives, проводить масштабну роботу зі створення цифрового меморіалу жертвам нацистських злочинів. До проєкту активно долучаються волонтери, які розшифровують рукописні документи та листи українок, примусово вивезених до трудових таборів у Німеччині.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на інтерв'ю волонтерки, юристки Алесі Павлинської для видання Amal News .

Arolsen Archives – це найбільший у світі архів даних про жертв націонал-соціалізму. Через повномасштабну війну РФ проти України багато архівних документів усередині країни опинилися під загрозою знищення, тому цифровізація баз, зокрема з Вінниччини, стала пріоритетом.

Алеся Павлинська, яка працює у Франкфурті-на-Майні, в межах волонтерської допомоги розшифровувала листівки примусових працівниць, адресовані рідним у Вінницьку область.

«Було складно розшифрувати написане, бо почерк подекуди не розібрати. До того ж деякі імена зараз вже не використовуються. Наприклад, Якіліна, Явда. Мені довелося радитися з подругою з села, бо я такі навіть не чула», – розповідає волонтерка.

Алесю вразило, що на 100% листівок 1943 року в графі «країна отримувача» було вказано саме Україна, а не СРСР чи Росія.

Більшість листів написані грамотною українською мовою, майже без суржика. Переважна частина цих послань так і не дійшли до адресатів через цензуру або завершення війни, потрапивши до архівів пізніше.

Читайте також: Тернопільський музей презентував унікальні книги та бібліотечні матеріали від українців з Торонто

«Роблю я більше коло дров. Пройшло вже 10 місяців, а скільки я вже зазнала муки – страшно згадувати, тільки один вітер усьо знає і я. Прошу, описуйте мені усьо, що робиться у селі. Не журіться за мене, якось воно буде», – йдеться в одній із розшифрованих листівок.

Алеся Павлинська проводить паралелі з нинішньою війною, зазначаючи, що мета проєкту – не дати людству забути про злочини проти людини.

Наразі у проєкті #everynamecounts взяли участь понад 385 тисяч волонтерів. З понад 38 тисяч листівок українських примусових працівників опрацьовано вже майже 18 тисяч. Долучитися до ініціативи та допомогти з розшифровкою документів може кожен охочий на сайті архіву .

Нагадаємо, Музей української діаспори в Києві отримав в дар унікальні архівні матеріали, які висвітлюють історію та діяльність Союзу українок Америки (СУА) – однієї з найстаріших українських організацій у США, яка цього року відзначає свій 100-річний ювілей.

Фото: Amal Frankfurt Ukraine / Фейсбук