Про це заявив у Фейсбуці голова Національної спілки художників України Костянтин Чернявський, коментуючи ситуацію навколо Львівської фабрики скла та кераміки, передає Укрінформ.
Зокрема він підкреслив, що «художні майстерні належать виключно Спілці, і є робочим місцем митців», вони не є «меморіальними місцями, не можуть передаватися у спадок» та попередив, що здійснення суборенди призводитиме до передачі майстерні іншому митцеві». «Отже, жодної приватизації майстерень як і всього іншого майна, що належить Спілці не відбудеться. НСХУ нікому нічого передавати чи дарувати не буде. А ті особи, які це робили, мають підозри», - підкреслив Чернявський.
Також він наголосив: «За нашим Статутом, який ґрунтується на нормах Закону про професійних творчих працівників та творчі спілки майно НСХУ є спільною власністю всіх членів Спілки. А відтак - усі художники - члени Спілки мають рівні майнові права. Тож не має принципового значення, чи це художник з Коломиї, Харкова, Ужгорода, Києва, Одеси чи Львова. Наголошую, всі художники з різних територіальних осередків мають рівні майнові права на все майно спілки. І ситуація, яка стосується Львівської фабрики скла і кераміки, теж є предметом уваги та стосується всіх членів організації (їх понад 4000) незалежно від регіональної приналежності. Тож ані керівництво спілки, ані Рада областей не може одноосібно розпоряджатися цим майном – передавати, дарувати тощо», - зазначив Чернявський.
Як додав голова НСХУ, Спілка з групою експертів розробили положення про інвестиційну політику НСХУ, що міститиме й регламент та порядок затвердження інвестиційних проєктів. Для цього необхідно провести аналіз всіх інвестиційних договорів. За його словами, проєкт буде винесений на загальне обговорення.
На початку грудня низка ЗМІ повідомили, що у Львові художники-керамісти та місцеві активісти заявили про нищення та ймовірний продаж ділянки Львівської фабрики скла, кераміки та скульптури. Раніше, у листопаді з посади було звільнено директора фабрики Ігоря Гавришкевича. Зокрема, він заявив на пресконференції , що НСХУ передала фабрику в управління ТзОВ «Компанія управління проектами Акрополь» за договором довірчого управління. Метою передачі в управління був розвиток фабрики, проте з'явилися пропозиції перетворити її на інший об'єкт, серед яких була і пропозиція щодо забудови території фабрики житловими будинками.










