Про це в інтерв'ю Укрінформу розповіли захисники з позивними Вест та Купер.
«Всі подумали, що ми безвісти зникли. Навіть вдома отримали повідомлення, що я зниклий. А ми в цей час сиділи в підвалі й чекали, коли знову накриє», – згадує Купер.
За словами Веста, позиції українських військових і ворога були розташовані буквально в шахматному порядку: «Вулиця мала і наші, і їхні точки. Не було чіткої лінії фронту. Ми продивлялися будівлі й підвали, щоб зрозуміти, де хто стоїть».
Попри поранення, воїни продовжували виконувати завдання. Один із бійців узяв командування на себе, інші працювали навіть на межі сил.
«Бара, навіть з пораненням, виходив і “знімав” росіян. Він завалив не одного й не двох», – розповів Купер.
Захисники згадують і кумедні моменти серед хаосу. «Один росіянин скаржився, що у нього портфель порвався і він не може рухатися далі», – зазначив Купер.
Найбільше, за словами бійців, тримала взаємопідтримка: хтось цілодобово чергував на спостережному пункті, Вест навіть із пораненням допомагав готувати воду та забезпечувати зв’язок.
«Якби не команда, ми б не вижили. Там кожна мить вирішувала, чи побачимо ми ще своїх», – наголосив Купер.
Коли хлопцям вдалося вийти на зв'язок, дрон скинув бійцям рацію і чіткі рекомендації з маршрутом виходу до своїх.
«Ми вирішили рухатися за принципом вовчої зграї. Попереду йшов той, хто мав карту, другим - я, бо мав найбільше поранення. Двоє цілих хлопців йшли третім і четвертим номером. Ішли довго, приблизно годин 6-7. Шлях був складним, але ми вийшли», – згадує Вест.
За витримку й мужність під час цієї операції усі четверо воїнів - Вест, Купер, Бара, Рижий - отримали ордени «За мужність».
Як повідомляв Укрінформ, 8 вересня Президент Володимир Зеленський вручив державні нагороди - ордени "За мужність" воїнам Збройних сил України, які майже два тижні утримували позиції під Покровськом у повному оточенні російських загарбників.
