Як передає кореспондент Укрінформу, відповідну законодавчу ініціативу №13266 підтримали 283 народних депутати.
Метою закону є створення додаткового ефективного механізму захисту прав військовослужбовців, який доповнить існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняючи їх і не створюючи підстав для перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод.
Документом запроваджується посада військового омбудсмана, який здійснюватиме цивільний контроль за дотриманням прав військовослужбовців , резервістів, військовозобов’язаних, які проходять навчальні або спеціальні збори, членів добровольчих формувань тероборони, іноземців та осіб без громадянства, які служать у Збройних силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Нацгвардії, а також поліцейських, які беруть участь у бойових діях під час воєнного стану.
Військового омбудсмана призначатиме Президент України строком на п’ять років, з правом обіймати посаду не більше двох термінів поспіль.
Кандидатом може бути громадянин України віком від 30 років, з вищою освітою не нижче рівня магістра, який володіє державною мовою, має високі моральні якості та бездоганну репутацію, проживає в Україні щонайменше останні п’ять років і придатний за станом здоров’я до виконання службових обов’язків.
Водночас закон встановлює низку обмежень: омбудсманом не може стати особа з непогашеною судимістю чи корупційним минулим, член політичної партії, військовослужбовець, іноземець, людина з аліментною заборгованістю або та, що не пройшла антикорупційну перевірку чи не подала декларацію.
Серед основних завдань військового омбудсмана — виявлення та аналіз причин порушення прав військовослужбовців, підготовка пропозицій для їх усунення й недопущення в майбутньому, а також надання рекомендацій військовому керівництву щодо поліпшення ситуації з правами людини у військовій сфері.
Омбудсман зможе отримувати скарги від військових або уповноважених осіб і призначати перевірки у разі наявності інформації про можливі порушення — незалежно від джерела: офіційних звернень, повідомлень у ЗМІ або наданої інформації на умовах конфіденційності. За результатами перевірок готуватимуться висновки із зазначенням суті порушення, відповідальної посадової особи, причин порушення та можливих способів відновлення справедливості. Ці висновки направлятимуться командуванню з вимогою усунути порушення, відновити права та розглянути питання про дисциплінарну відповідальність винних.
Розгляд скарг має здійснюватися у строк, що не перевищує десяти робочих днів.
У разі, якщо йдеться про загрозу життю або здоров’ю особи, строк реагування скорочується до трьох днів.
У разі виявлення ознак кримінального правопорушення інформація передається до правоохоронних органів, а у випадку виявлення корупційних правопорушень – до НАЗК.
Максимальний строк перевірки становить 30 робочих днів, із можливістю одноразового продовження ще на такий самий термін.
За результатами перевірки військовий омбудсман приймає рішення щодо подальших дій, а скаржник повідомляється про результати не пізніше трьох днів із моменту ухвалення рішення. Оскарження дій омбудсмана можливе в судовому порядку.
Також військовий омбудсман має право безперешкодно відвідувати військові частини, навчальні заклади, гауптвахти та зони бойових дій, брати участь у міжнародному співробітництві, видавати розпорядження, готувати висновки і пропозиції, а у передбачених законом випадках — складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Офіс військового омбудсмана діятиме як допоміжний орган при Президентові. Омбудсман також зможе співпрацювати з уповноваженим Верховної Ради з прав людини на підставі меморандуму. Щороку він звітуватиме про свою діяльність Президенту, а сам звіт оприлюднюватиметься на офіційному сайті.
Як повідомляв Укрінформ, ВР 3 червня ухвалила за основу законопроєкт №13266 щодо створення інституту військового омбудсмана.
Президент Володимир Зеленський у грудні 2024 року призначив правозахисницю Решетилову військовим омбудсманом.
Фото: Фейсбук / Ruslan Stefanchuk
