Про це повідомляє Euractiv із посиланням на свої джерела, передає Укрінформ.
Зазначається, що посилення обмежень на видачу туристичних віз для росіян та обмеження пересування дипломатів у межах блоку розглядається як варіант посилення тиску на Кремль, зокрема через продовження війни Москви в Україні та після того, як рекордна кількість російських туристів – понад пів мільйона – прибула до Європи на літні канікули цього року.
«Ми не можемо просто приймати росіян, які подорожують і насолоджуються життям, тоді як їхній уряд щодня вбиває українців і загрожує нашій безпеці», – сказав один із дипломатів ЄС, підкресливши, що до блоку часто приїжджають заможні представники російського середнього класу.
Очікується, що найближчими днями буде представлено пропозицію щодо 19-го пакета санкцій ЄС, і деякі дипломати заявляють, що країни-члени прагнуть ще більше оновити правила, вже змінені після скасування угоди про спрощення візового режиму між ЄС і Росією з часу її вторгнення в Україну у 2022 році. Якщо цей варіант буде схвалено, це означатиме гармонізацію правил в'їзду в межах блоку, оскільки видача віз залишається компетенцією окремих країн-членів.
Більшість країн ЄС, що межують з Росією, вже жорстко обмежили видачу віз російським громадянам, за винятком кількох випадків. Польща, країни Балтії, Чехія та Фінляндія в основному закрили свої кордони для східного сусіда. Однак країни, які розраховують на наплив російських туристів влітку або під час святкових періодів, такі як Італія, Іспанія, Греція та Франція, а також дружня до Москви Угорщина, були відносно ліберальними у видачі віз, попри війну в Україні.
Іншою давно висунутою пропозицією є обмеження свободи пересування російських дипломатів, які вже мають шенгенські візи і перебувають на території блоку. Раніше, зокрема, Чехія висунула пропозицію заборонити дипломатам подорожувати Європою за межами країни, в якій вони акредитовані, фактично призупинивши для них дію шенгенських правил. Прага, підтримана іншими прикордонними державами, наполягала на обмеженні поїздок російських дипломатів, посилаючись на ризик саботажу після того, як країна вислала десятки російських секретних агентів, які працювати під дипломатичним прикриттям упродовж останніх років.
«Цей випадок показує, що ми не повинні дозволяти зловживання Шенгенською угодою для ворожих дій. Агенти, захищені дипломатичними привілеями, не повинні мати повну свободу дій по всій Європі», – заявив міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський після арештів російських агентів у Румунії минулого тижня і вигнання білоруських «дипломатів».
Однак ця ідея поки що не знайшла підтримки серед більш скептичних держав ЄС, оскільки залишаються сумніви щодо ефективності контролю за її виконанням за відсутності внутрішнього прикордонного контролю. Існують також побоювання, що такі заходи можуть спровокувати російські репресії проти європейських дипломатів, які працюють у Москві.
Як повідомляв Укрінформ, нещодавно урядові органи Румунії, Угорщини та Чехії у співпраці з Євроюстом провели затримання в Румунії особи, яка підозрюється у злочині державної зради шляхом постійного передавання державної таємниці . Згодом Чеська Республіка оголосила білоруського дипломата, який працював на розвідувальні спецслужби, персоною нон грата. Тоді ж прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про арешт білоруського шпигуна і вислання білоруського дипломата.
Фото: МЗС Естонії
