"Нам потрібно забезпечити розвиток мов корінних народів, щоб ними можна було говорити і про комп’ютерні науки, і про історію, і про багато інших сфер. Державна служба з етнополітики та свободи совісті працює над Стратегією розвитку цих мов. Ми вже зробили чимало, щоб кримськотатарська , караїмська та кримчацька мови були включені до нової редакції Хартії міноритарних мов. Для цього необхідно, щоб їхні правописи були затверджені, розвинені й доступні кожному, хто хоче їх вивчати. Нам також потрібно, щоб закон про корінні народи був повністю забезпечений нормативно-правовими актами і міг запрацювати в повному обсязі", - сказав Єленський.

Він наголосив, що необхідно бути готовими до того, що деокупація Криму співпаде з повним формуванням усіх юридичних інструментів, які гарантуватимуть розвиток цих народів.

Як зазначила постійна представниця Президента в Криму Ольга Куришко, проведення першого Конгресу корінних народів у Києві в таких складних умовах - «це надзвичайний успіх для України й гарний показник для нас».

«Я сприймаю сьогодні цю платформу як можливість налагодження діалогу і подальше просування гарних ініціатив і спільної роботи», - додала вона.

Куришко зазначила, що нещодавно відбувся парламентський саміт Кримської платформи, учасники якого висловили захоплення Україною, яка демонструє стабільність, стійкість, хоробрість і можливість розвитку.

Вона наголосила, що представництво Президента завжди залишатиметься партнером у роботі щодо підтримки корінних народів, продовжуватиме працювати з різними темами і допомагати формувати державну політику.

Як повідомляв Укрінформ, Закон «Про корінні народи України» набув чинності 23 липня 2021 року, офіційно визнавши корінними народами України кримських татар, караїмів та кримчаків. Цей закон юридично закріпив статус цих народів, які сформувалися на території Криму і мають унікальну мову та культуру. Закон спрямований на захист їхньої самобутності, історичної спадщини, мови, культури та забезпечення їхнього самоврядування.